Закопаю, убю, посажу,
Звучить рик молодий на Трибуні.
Із глибоких кишень пассажу,
Прокурор вже витягує руни…
Ну і що, що регламент не той,
Сліпі доводи наче скавчання.
Ти дивися знайшовся Герой.
На кону пРєзідєнта бажання.
Одним махом підкинули ствол,
Змонтували касетки для ВІДО.
Пакував ще колишній арьол
В царстві мраку, куди там Аїду.
У Системи лишились сини…
Хіба щось у натурі змінилось?
Не сидітимуть в тюрмах вони,
Доки бидло з Олімпу не змило.
Щож самі підняли на біду,
Тепер вкупі нам мстять озвіріло.
Не лишають за нами й сліду,
Від ненависті геть почманіли...
Гинуть діти від рук Сатани,
Гниють гідні похвал в казематах.
Та кипить вже Вулкан з глибини,
Загорілась прозріння Лампада!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607637
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.09.2015
автор: Дід Миколай