Люби мене, хоч нелегкий це труд,
Люби, не оглядаючись на інших,
Так, наче на Землі нікого більше,
Лиш ти і я зустрілись, врешті, тут.
Люби мене, забудь що вже було
І не гадай що з нами далі буде,
І не шукай таку ж в усіх усюдах,
Я лиш одна, усе довкола - тло.
Люби мене, наважитись пора
Без роздумів пірнути у кохання.
Хай спроба ця, можливо, не остання,
Та ти люби... Свічок вартує гра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607618
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2015
автор: Патара