Свята Земля облита кров`ю,
Свята Земля в огні й пилу,
Скільки разів на шмаття рвали?
Скільки у Тебе ворогів?
Чому? Бо в нас народ, як слово –
Вічний, яскравий, сердобольний,
Такий натхненний в доброті,
І стільки щедрості й любові,
Живе в країні молодій.
Та ми завжди долали смуток,
І в голод, і в радянський час,
Коли поетів засилали на всім
Відомий нам Кавказ.
В нас мову відібрать хотіли,
Та не змогли! Пісня звучить!
І лине Наша Україна
Митцями в світ – де тільки знать.
По всьому миру українці
Славетні, милі, дорогі,
Ми й цей раз ляжем головами,
Та край спасем від чорноти.
Від чорноти війни страшної,
Адже це пекло, а не рай,
То біль, то смерть, кому потрібна?
То мука сивим матерям.
Хай береже Господь солдатів,
Наших батьків, братів,синів,
Нехай повернуться живими!
Бо вони ж дома, на Землі Своїй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2015
автор: Людочек