Привіт мій друже, ти ще не забув
Ще не забув, прогулянки до ранку?
Довгі розмови й поцілунки у саду
Додому приходи'ли на світанку
Ти пам'ятаєш ще, як ми дивились
У очі один одному тоді?
Як йдучи разом, ми гордились
Що будем разом, в радості й біді
А згадуєш хоть інколи, моменти
Коли ми говорили про сім'ю?
Як будем ставити в саду намети
Й разом з дітьми радітимем життю
А що тепер? Нічого, все пройшло
Пройшли роки, а з ними почуття
А все ж, не так закінчитись могло
Але назад немає вороття
І прочитавши, ти листа не викидай
А може ще захочеш все згадати
Мене, прошу' ти любий пам'ятай
І я тебе, не буду забувати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2015
автор: В.О Кароока