***
нас давно не кохали
безсилими і
безкорисними
шепотіли вустами
з краплинами крові
і пристрасті
наші вікна на схід
пророкують
безжальну істину
у холодних ліжках
геометричні відстані
… і коханця сліди
знайди…
заховайся під ковдру
у мушлю
до глека чи келиха
заховайся й не дихай
нехай він іде собі
ринвою
ти була з ним терпкою
беззахисною
і квапливою
ти кохала кота
а думала що
чоловіка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2015
автор: Світлана Бреславська-Кемінь