Нема кому залишити себе,
Ні тіло, ні думки, життя та спогади.
Для чого я так пхалася вперед,
Навіщо набирала досвід, погляди.
Розвійте попелом моє завмерше тіло,
Щоб за вітром летіла я мов птах
І все що протягом життя боліло,
Лишилось лише у моїх думках.
Я вільна, без умовностей без стопів,
Повернута у всесвіт без буття,
Нарешті в покої, нарешті без пороків
Люблю усіх, прощай моє життя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607194
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.09.2015
автор: Letinka