*****

Малював  вечір  колір  розлуки
на  твоєму  далекім  вікні:
поміж  синій  нестерпної  муки
виводив  срібно-сяйні  тони

так  тоненько-грайливо  розкутим
обнадійливо-трепетним  "ми"....
..бо  ж  на  двох  розділивши  нечутно
промайнуть  ці  хвилинки  туги,

розгойдається  час  і  розтане
поміж  трепетних  спогадів-мрій...
Ти  незчуєшся  -  зустріч  настане  -
новий  колір  солодких  надій

на  взаємність,  що  кольору  сонця...
На  кохання,  що  фарби  весни...
На  маленький  осколочок  серця,
що  в  червоне  фарбує  всі  сни...

...Малював  вечір  колір  розлуки
на  моєму  сумному  вікні....
Очі  сині,  що  кольору  муки
підморгнули  так  мило  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2015
автор: Мар’я Гафінець