У чорноліссі загубивши слід,
Втрачаєш страх кривавого "було"...
Підеш однаково колись під лід,
Якщо вже совість снігом замело.
Плете павук прозору сіть міцну,
Прикрасивши солодким "доторкнись".
Ще зовсім не прокинувшись зі сну,
Упасти в прірву можеш,схаменись.
Десь демонічний виграє оркестр,
На нитку душі ниже Сатана,
Тримайся, біля серця срібний хрест,
Молись же ревно, бо душа одна.
У чорноліссі ніч на вітті крон,
Скидає павутинно-сірий плащ.
Світає...сходить день посісти трон,
Незрячих вирвавши з пекельних пащ.
01.09.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606931
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 15.09.2015
автор: Лина Лу