Не забуваймо рідну мову,
Де б ми на світі не жили,
ЇЇ, як нації основу,
Нам наші предки зберегли,
Ця мова кров’ю віковічена,
Ця мова – сильних і стійких,
Із боротьбою вона вінчана,
Прийшла до нас з віків глибин.
Герої знані й безіменні
Життя за неї віддали,
За тебе і за мене вмерли,
Щоб в Україні ми жили.
Не забуваймо рідну мову,
Вона,як матінка – одна.
І Україна жити зможе
Допоки мова ця жива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606808
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.09.2015
автор: Шостацька Людмила