Вона нарізала сала
Я налив у стаканчики віскі
Раніше я бачив замало
таких крейзі-бейбі зблизька
Я казав їй про гори і море
Вона цитувала Бодлера
Віскі вливається в горло
З колонок підспівує Брега
«Немате дела? Где да баци своје тело? Онда иде са мном да се пије, пију, пију, пију…»*
Іду по вулиці щасливий і п’яний
Залікував всі духовні рани
В кишенях повна бухла і бабла
І вчора знов молодуха дала
А навколо у золоті осінь
Заборонене щось в папіросці
І зранку ти ще тверезий як скло
Це несерйозно – два по сто!
І сидів би я ще на роботі
як у тому гнилому болоті
Та приїхав привіт із Белграда -
ящик ракії і самосаду
«Зар не брига? Све се тако тихо. Онда иде са мном да пијем, пију, пију, пију…»**
* У тебе немає роботи? Не знаєш, де кинути своє тіло? Тоді ідемо зі мною пити, пити, пити, пити ...
** У тебе немає справ? Все довкруги так тихо. Тоді ідемо зі мною пити, пити, пити, пити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2015
автор: Валентин Терлецький