[b]Крізь тумани пройду,
Крізь дощі,
І крізь сумнівів
темні підвали...
Вірю щиро,
Як віримо всі:
Недаремно
На Сході вмирали...
Вірю в силу
Козацьких могил,
Бачу сонцем
Вкраїнську віру.
Нас схилити
Не вистачить сил
знавіснілому
московському звіру.
Йдуть дощі -
А чи сонце пече...
Це хтось плаче,
А хтось вже не може...
Душі взяв у полон
Біль-гнів-щем ...
Хтось вмирає!
...а хтось все ворожить.[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2015
автор: zazemlena