Її кожен день починався з маршрутки,
Безхатніх собак,
Із сонної пари..
А люди одягнуті в осінні ку́ртки,
Хтось в теплий піджак...
Міські тротуари,
Переповнені обличчями сірими,
А під ногами
Жовте листя кружля..
Вони всі хочуть здаватись щасливими,
Аж до безтями..
І їх носить земля.
А вона між тими чужими масками,
Безлика іде
І до болю проста..
Їй так хотілося бродити казками,
Та душа ніде
Не стала своя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2015
автор: KashtankA