Як вмита дівчина стоїть
Ось ця калина чи тополя.
Дріма оголена краса,
Невже така у неї доля?
Під снігом, вітром і дощем
Тендітне тіло омиває.
Навколо дуба, як гарем,
Холодні руки простягає.
Вербам співає очерет
Про літа й сонечка розлуки.
Забули всі про їх красу,
Залізли в мушлі сірі буки.
Згадати раннюю росу
Вони б, звичайно, захотіли,
Та їхні жили у тілах
Від холоду вже побіліли.
Сумна така краса осіння,
Та все ж в душі вона цвіте.
Лише зими люте терпіння
Шліфує дух їх тіл за те.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606330
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.09.2015
автор: Бронеслава Шпак