Додати твір. Провісника образи.
Самотності. Прокляття. Каяття.
Так влучно перевибрати ці фрази,
Щоб іншим повпливати на життя.
Лягти на мілині і боцькати ногами,
Щоб бризки розліталися на всіх.
Для цього не потрібно зовсім тями,
Щоб вільно оступитися у гріх.
Часом іду, підійму в небо очі.
І я так наче більше й не живу.
Автоматичне жовте тамагочі,
Не просто ж так по течії пливу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606322
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.09.2015
автор: Андрій Конопко