…а колись же настане пора все одно,
і знову одкриється навстіж вікно –
на липах-вербах зіпнуться бруньки
навшпи́ньочки…
прилетять ідеї-слова-карти́нки,
як ластівки́…
будуть на підвіконні зеленому,
доокруж мене,
білі збирати кришки́:
збирати на мармуро́вому тлі
ілюзорні мої мозаїки –
рефлекси сонця-неба-землі
у віконно-навстіж-одкритому
трипаке́тному шклі
12.09.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606213
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2015
автор: Валя Савелюк