Ти кохав, як уміють поети,
І сміялися твої рядки,
Простягаючи ніжні тенети,
Ти лишався, де треба піти!
Ти лишався у бурі й морози,
у мереживах із темноти.
Стукіт серця, обірвані сльози,
А всього лиш потрібно піти.
Що ж,кохав, як уміють поети,
А у них у журбі ллється кров
Тепер й ладен одвічно померти,
Бо ти так і тоді не пішов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606183
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.09.2015
автор: Кириловська Катерина