Так не хотілося б війни!
А дихає вона у вічі
брутально, виключно цинічно
імперським жалом віковічним
без усвідомлення вини.
Волає Совість: «Ні – війні!»
Та вчасно слушний привід визрів.
Здійнявся маніфестом вислів:
«велику мову душать, пісню,
«родноязычные» – в біді!»
А їх на всі світи розгонила
імперія, але промовила
диявольським законом всім,
що захищатиме їх знову,
а ще російську бідну мову
по кулі по Земній усій.
І є на це законодавство,
що прийняте заздалегідь,
що провокує тільки хіть,
відверте і бундючне чванство,
імперське зрощувать державство.
А там… хай хоч земля горить!
Таке воно христопродавство!!
Хуцпізм кремлівський майорить!!!
І маса громадян чи підданих,
немов об’їлись блекоти –
інформаційної хуцпи,
стають у лави упосліджених:
свідомі кроки до вини!
Ми всі зґвалтовані, принижені!!
Одурені авторитарним іміджем!!
………………………………………..
Так не хотілося б війни!!!
2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606150
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.09.2015
автор: Анатолій Віннік