Добре зерно віднайди у прислів*ї,
Та й пам*ятай до кінця своїх днин:
Розум людини стишує гнів її,
Велич її у поблажці провин.
Дивись Приповісті 19:11
Сонечко сходить, погріє й заходить,
Віддавши тепло від проміння свого.
В своїй неповинності праведний ходить,
Блаженні по ньому і діти його.
Дивись Приповісті 20:7
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606133
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2015
автор: Микола Холодов