[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PB7eB0dpkRE
[/youtube]
Не моя вина, що надворі осінь,
Що роки у вирій віднесли вітри.
А в очах твоїх вже відцвівша просинь.
До зими недовго: майже за дверми.
Не моя вина, що пройшло кохання,
І в очах тепер став не той вже світ.
А було ж колись в них замилування,
Жаль, що залишився тільки пустоцвіт.
Бачиш? Ранки затягло туманами,
Серце нишком квилить і душа болить.
Нелюбов, як ржа облягає плямами.
Колючками гострими рани всі ятрить.
Ніби птах підбитий, що не має шансу.
І щоб знов злетіти: всі думки дарма.
Скільки там лишилось нам з тобою часу?
Чуєш? Он у двері стукає зима..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2015
автор: Н-А-Д-І-Я