Я так люблю дивитися у небо
І зазирати у кожнісіньку хмаринку.
Я все ж шукаю й мені дуже треба
Знайти загублену шпаринку.
Вночі те небо мармурове
І хмари в хаотичних рухах.
Бо сонце сіло пурпурове
Десь у старих зелених кручах.
А я дивлюся знову в небо
Воно сумне, бо сизо-чорне.
Я про́шу, що не плач не треба
Та дощ у мить весь світ огорне.
Сьогодні поряд я з тобою
Мені всміхаються всі зорі.
Ми загорнулися травою
І дивимось на місяць в повні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2015
автор: Olesia Bellamy