Вечір вже пізній
і сонце сідає,
для відпочинку
час наступає,
спіть, засинайте
уже всі, малята,
сплять іграшки:
ляльки, а ще звірята.
Тихо почухає
котик за вушком,
сонна вже ковдра
і сонна подушка,
сплять уже ляльки
і всі ведмежата,
коник з верблюдом
лягли уже спати.
Спить уже м’ячик
і спить самокат,
і всі машинки
в парковці у ряд,
їх сторожить
сонний дядько у формі,
хоч іграшковий,
та теж уже сонний.
Завтра раненько
сонечко встане,
на сонних діток
відразу погляне,
а зараз спіть уже,
милі малі,
вам підростати
і жить на Землі.
Люляй же, люляй
здорових діточок,
милий янголик
висить на ниточці,
тихо хитається,
крильця розправить,
радість і вдачу
усім засіває!
Фотографія із інтернету.
09.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2015
автор: Светлана Борщ