Не пишеться! Думки створили бурю
І кожна хоче бути на верху .
Задумалась, й сама собі говорю ,
Ще почекаю, згодом напишу!
Душа кричить- о владо! Що ти робиш,
Куди країну тягнеш, куди йдеш ?
Покращання? А може край так згубиш,
Коли злодіям волю вже даєш.
Думки в сльозах- то як війну спинити,
Скільки ще крові річками спливе?
І знов питають - банді володіти?
Ножа готує! Захоче, в спину впне!
Пустий папір! І чи то дні, чи ночі,
Ніяка думка спокій не несе,
То що ж писати? Серденько тріпоче,
Звернусь до Бога, тільки він спасе!
О, Боже милий, ти володар в світі,
В твоїх руках усе! Помилуй нас!
Ми хочем жити по твоїм завіті,
Від тебе слово! І буде щастя в нас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605511
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2015
автор: горлиця