Бриніла сльоза на щоці,
Летіла крізь пальці долонь,
Малювала на серці рубці,
Гасила ліниво вогонь.
Додолу упала – розбилась.
Тиша в повітрі зависла…
Журба цілу вічність котилась,
Аж кров у венах прокисла.
А в душі тепер пустка –
Ні горя тобі, ані смутку.
Повсякчас трагічна хустка
І раптом подолано муку.
Як далі жити без драми,
Шлях віднайти у житті?
Збагатити буття кольорами,
Нащупати вірні путі???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2015
автор: *Марічка*