Люблю я небо сіре і блакитне
І сонце, і поїсти собі в смак,
І обглодати чтиво колоритне –
Усе, як перше, але щось не так.
Тремтить напруга на душі–триструнці.
Гойдає вітер думи-мотилі.
І ось уже котрась застряла в лунці,
Мов яблуко на гострому шпилі.
Лежить, попалась, вибратись не може,
Неволить душу грати соул-блюз.
Що їй не так, чого їй треба, Боже?
О, відчини до радості їй шлюз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605213
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)