Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604813
Пізні перехожі додому вже спішать,
привітно світить ліхтарів вуличних ряд,
фари машин блимають і світлом мерехтять,
та ніч збирає всіх додому у хатах.
Ось у саду почався раптом вітер,
білих космей зірчастих похитає квіти,
вогники кольорові циній і жоржин,
зелено-білі стрілки трав привітних.
Лиш чути мимо шурхіт швидких шин,
вітер шумить у яблуневій кроні: “Спи!”
Але не слухається яблуня стара:
яблука губить і похитує гілля.
Зелено-біла похитається трава,
петуній, чорнобривців плями кольорові,
та перші краплі дощові
послало небо у час сутінковий.
Рясним дощем співати починало небо
і блискавками блимав горизонт,
іще світився десь краєчок неба
та скоро ніч взяла його в полон.
Фотографія автора.
08.2015.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605282
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605058
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.09.2015
автор: Светлана Борщ