[i]Я бачу твої пальці у моїм волоссі
Заплітають у них квітки, наші мрії.
І співають для нас пташки дзвінкоголосі,
Відганяють від нас хвилини ці сірі.
Я бачу очі твої - небо без меж.
І сонце виплітає свої промінці,
Сяйво летить до високих веж,
Заповнює простір просто по вінця.
Я бачу посмішку твою - єдину в цім світі.
Ти, мабуть, янгол, що впав із небес,
Щоб тебе покохати мені доситньо лиш миті.
Ти - восьмий із семи відомих чудес.[/i]
(112-й стих, 12.05.14 г)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2015
автор: Lirick