Не впаде на коліна Україна
Не схилить голову перед катом
Який весь час вже думає,що то руїна
І лає її брудним матом
Не буде вічно жити у полоні
Не буде більше болю і війни
Не будуть більше рватися долоні
Від брудних грат жахливої тюрми
Не буде більше смерті на тім полі
Де вояки стояли до кінця
Вже будем жити ми на волі
І не забудем ті лиця
Оті лиця,які в страшну хвилину
Дивились в лице смерті і пітьми
І боронили її кожну днину
І захищали її своїми грудьми
Не буде більше сліз,розчарування
Не буде більш недоспаних ночей
Не буде чути крику і зітхання
Паранених і стомлених людей
Не буде більше горя і розлуки
Не буде чути пострілів гарманат
Не буде більше тої муки
Й на землю не впаде пораненй солдат
А як впаде,про нього не забуде
Той брат,що б'ється поруч з ним
І до кінця він прикривати буде
Навіть якщо на полі бою лишиться один
Настане мир...І буде процвітати
Країна моя,наче джерело
І буде людям дарувати
Кохання,щастя і добро
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604945
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 07.09.2015
автор: El DoRaDo