[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KDIjEyZ3zTI[/youtube]
Ми ступили разом в теплу осінь.
Усміхнулось сонце з висоти.
Сад старий, нехай вже безголосий,
Нам не перешкода поряд йти.
Міцно ти тримай мене за руку,
Як схитнусь від вітру - не впаду,
Не почуєш розпачу і звуку...
Бо з тобою поряд довго йду.
Урятують твої руки сильні.
І з теплом здолаєм важкий шлях,
Маємо бажання наші спільні:
Хай там що, триматись на ногах.
Накрапає перший дощ осінній.
Розумієм музику дощу.
Раптом знову небо синє-синє...
Твоє серце все ж не відпущу.
Світ жорстокий, дарить подарунки.
Маєм зброю проти ворогів:
Посмішка їм вслід - наші рахунки.
Хай позаздрить той, хто не любив..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2015
автор: Н-А-Д-І-Я