Сон (1)

Вже  в  котрий  раз  сиджу  я  біля  тебе.
Ми  раді  так  зустрітись  двоє  знов.
Та  зіпсувати  це  комусь  так  треба.  
І  страх  прийшов.

Не  бійся,  і  тримай  мене  за  руку.
Тебе  я  не  залишу  в  тяжкий  час.
Нехай  довкола  ні  одного  звуку,
Не  в  перший  раз.

Хоч  знаєш,  що  недовго  залишилось,
Не  віриш,  бо  на  цей  раз  не  сама.
На  жаль,  надіям  збутись  не  судилось
І  все  дарма.

Холодні  руки  й  вже  закриті  очі.
Не  встигла  попрощатись  наостанок.  
Крик  розриває  чорну  тишу  ночі.
Нарешті  ранок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604867
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2015
автор: pad69