Людина, ніби лотерея, - ніхто не знає яка буде.
Знайомі також мало знають, як не питають справи як.
Але - кругом є посіпаки. І критиків нам стачить всюди.
Який не був би, та знайдеться якийсь причепа, як будяк.
Тобі свою розкаже правду: як жити треба, як не варто,
Які у тебе вже є граблі, що ти на них усоте встряв.
Таких причеп знайдеться всюди - на поміч не покличеш варту,
Не скажеш: "Ось він причепився й своїм статутом тут мовляв".
Та ти й не слухай, що там кажуть. На цій тіснесенькій планеті
Є сім мільярдів правд і брехонь, є сім мільярдів різних Я.
Ти всім не вгодиш, та й не треба. І ще, скажу я по секрету:
Хоч інші може щось і знають, ти - сам творець свого життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604761
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.09.2015
автор: Куценко Альона