Не ідеалізую
і не демонізую
тебе
себе і місто
де щойно народився
Щодня іронізую
Багато фантазую
про тишу і про грім -
душі печальний скрім
І все
що бачив я
сховає ця земля –
кара моя
І все
що я любив
розвіється як дим –
і знов один
Вона просила: стеж
ця ніч не має меж
В далекий небокрай
молитву надсилай
І я сміятись міг
але гірким був сміх
І обірвався спів
Вогонь мій скрижанів
І все
що бачив я
сховає ця земля –
кара моя
І все
що я любив
розвіється як дим –
і знов один
Ранком тихо підкралось лихо
Небо не впало
а просто зникло
Тіні за столом – це добро зі злом
і я між ними джокер
А ти вже засинай
і ще мені змішай
отруту із любов’ю
Нехай це буде сон -
зачинений кордон
але я хочу ще
ще
ще
ще…
Хтось тріщина в стіні
Хтось квітка у вікні
Без різниці – як
а важливо – де
Хтось ходить по воді
Хтось крига у вогні
Засвіти Маяк -
хтось його знайде
Нова збірка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2015
автор: Валентин Терлецький