Загудів білий сад,
Пелюсткова хурделиця грає,
Я між цвіту стою,
Я між цвіту стою
І тебе, як колись виглядаю.
Тихо падає цвіт,
Тихо падає цвіт
І трава вже уся побіліла,
Скільки років пройшло,
Скільки років пройшло,,
Від цих літ голова посивіла.
Загудів білий сад,
Пелюсткова хурделиця грає,
Я між цвіту стою,
Я між цвіту стою
І тебе, як колись виглядаю.
Не сумуйте літа,
Не сумуйте літа,
Білий сад зацвіте знов весною,
Хай літа не спішать,
Зачекають літа,
Бо роки вже мої з бородою.
Загудів білий сад,
Пелюсткова хурделиця грає,
Я між цвіту стою,
Я між цвіту стою
І тебе, як колись виглядаю.
Пригадались літа,
Пригадались літа,
І кохання при білому цвіті,
Яблуневий наш сад,
Яблуневий наш сад
І вуста поцілунком зігріті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2015
автор: Віталій Назарук