Вогнем

вогнем  палає  серце  ясне,
безжально  спогади  горять,
приросла  до  тебе  маска,
вже  не  треба  одягать

хотів  ним  стати  -  тепер  станеш,
та  назад  чи  повернеш,
хто  ти  є,напевно  знаєш,
та  від  себе  сам  ідеш

може  й  правильно,  не  знаю,
кращим  став,а  може  й  ні,
в  пошуках  доріг  до  раю,
заблукав  на  чужині

себе  старого  не  згадаєш,
а  може  десь  там,  в  глубині,
ти  все  ж  ненавидиш  і  знаєш,
якими  були  лиха  дні

вогонь  спалив,та  не  відразу,
спочатку  тліло,і  було,
сумніви,давалось  важко,
ти  говорив:"  Це  не  воно!"

шукав,знаходив.чи  здавалось,
себе,чи  справді  чесним  був,
ти  сам  з  собою,без  відмазок,
напевно,вже  давно  забув

ти  так  старався  зрозуміти,
що  впустив,чого  нема,
та  нема  де  правди  діти,
душа  залишилось  одна

у  вічнім  пошуку  та  зміні,
нові  все  маски  одягав,
і  не  дивився,що  від  нині,
самотнім  ти  назавжди  став

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604539
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.09.2015
автор: Undead