Чому ти йдеш, лишивши слід?
Й стопивши пам'ять цю навіки?
І цей пісок став наче лід,
Лиш вдалі пролітає вітер.
І лине даль у стогін хвиль.
Не вперше, знов прийде світанок.
В дорозі, де мільйони миль,
Десь непомітно сходить ранок.
Не йди, дорога наче круг,
Колись ми тут уже бували.
Не стій, бо ті що не ідуть,
В безсиллі в безвість вже упали.
Чому ти йдеш, лишивши слід?
Й ховаєш пам'ять цю навіки?
Чому, що тане- це є лід,
Не камні, кинуті у ріки?
04.09.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2015
автор: Dana12