Спить моя Муза, так щиро, мов та дитина,
Під голову долоньки і усміхається вві сні.
В осінніх барвах простелилась скатертина
І котяться по ній рядочком рум’яні калачі.
Стишився вітер, ані шелесне у листі,
Яблука гріють на сонці бочки свої запашні.
І зір купається у золотім батисті,
І Муза присідає на роздуми, на старім пні.
Лентою події - випробування долі,
Де воля гартувалась, з грудей виймаючи ножі.
В житті не раз волало серце прісьма пробі,
Але сходило тепле сонце - ховались в тінь вужі.
05.09.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2015
автор: Валентина Ланевич