Рись гуляє біля схилу,
Падають сніжинки.
Хутко кружляться у танці
Крижані краплинки.
З неба сипляться на землю
Крихкі візерунки,
Вкриті снігом сплять смереки,
Лісові чаклунки.
Рись сніжинку схопить лапой,
Думає: «піймала!»
Розтискає лапу: «Як?!»
Снігу, бач, не стало.
Іншу хвать: порожня лапа
Мокра пляма, схоже.
Тут образа рись взяла,
Впіймати сніг не може!
Дві доби на Буковелі
Хуртовина ходить.
Це стрибає рись руда,
Сніг примхливий ловить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604442
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 05.09.2015
автор: Zverenok