Лукаве полум'я холодне,
Пекучим жаром душу холодить,
Без шуму тону у безодні,
і до відчаю лиш мить.
Яка ж жахлива зброя,
Ті людські почуття,
Від них упала Троя,
Від них же гину й я...
Але не страшно мені вже,
Бо відчаю безодня не кінець,
Хто сили знайде,вічно проживе,
А хто зневірився, той мрець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2015
автор: Rocusan