Як зрадлива Даліла підкралася осінь.
Клен у літі ще спав, мій могутній Самсон.
І рядном із дощів затягнулася просинь,
І вітри перервали його теплий сон.
Може, снилася клену берізка тоненька.
Він з любові до неї давно помирав.
Якби міг, то тулив би до свого серденька,
Якби міг, то з листками листа б їй послав.
Може, бачив у сні дві вербички-сестрички,
Як щоранку купались вони у ставі.
Може, кленові снились їх віти-косички,
Що відбились в дзеркальній та тихій воді.
Підкралася осінь, як зрадлива Даліла,
Ще наївний Самсон в моїм клені дрімав.
...Як у літо ввірватись ця осінь посміла?
Як прийшла, коли він ще її не чекав...
Оксана Максимишин-Корабель
4 вересня 2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604255
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.09.2015
автор: ОксМаксКорабель