Яйце не курка – гусінь не метелик.
Чи й стане ним… проте гризе й гризе
не розбираючи і листя, і морелі –
і ледь від [i]втоми[/i] голову несе…
Їй звідки знати, як то небезпечно,
Що є й на неї, [i]бідну[/i], паразит*,
Який мовчить (до часу, безперечно) –
Не встигнеш озирнутися – кишить
Дрібними відгодованеє тіло.
Дірками мрія – вищим стать за всіх…
Сумний фінал… Проте як веселило,
Коли [i]вгризалась[/i] в безневинний лист…
Мораль така: приборкай апетити,
Як хочеш до метелика дожити…
________________________________
*Гусінь часто стає жертвою паразитів,
чиї личинки оселяються в її тілі. Коли
розвиток паразитів завершується,
можна бачити, як із мертвого тіла гусені
виходять дрібні крилаті комахи, зовсім
не схожі на метеликів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604223
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.09.2015
автор: ptaha