І ось він несподівано пішов,
залишивши її одну страждати,
на небі місяченько вже зійшов,
вона не покидає свої ґрати...
Не думала і навіть не гадала,
що звикне так до цього парубо́чка
і кожен день вона його чекала,
немов джерельця чистого ковточка.
А він давно далеко і, можливо,
тепер про неї навіть не згадає,
минуле літо помина тужливо
й не знає, що вона його кохає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604046
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2015
автор: Sunny_miracle