Навчився правду я казати,
А не задок чужий лизати.
Не дозволяв ганьбить нікому,
Ба, навіть Йосипу Святому.
І не проситиму пощади,
Його срібляників заради…
Не довіряю я чужому.
Дивись знайшлися «ерудити»,
Щоб всяким виродкам служити.
Заради істини й громади,
Я, йду у бій на барикади.
Отож не вам мене судити.
Я не збираюся годити…
Бо ненавиджу клоунади.
Ще, на відміну від миші,
Пишу достойніші вірші.
Це миші пишуть в закуткУ,
Бо їх тримають на шнурку.
А Овен інший по душі,
Не пише він за бариші…
І, не служитиме ж.дку.
Не галагонь ти їх вустами,
Ну не були, ви нам братами.
Каліки кволі ви й убогі.
Від влади св.ні клишоногі.
І не займайтеся понтами,
Ск.там ви служите хортами…
Ви просто дикі демагоги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604044
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.09.2015
автор: Дід Миколай