Втомилось серце жити без любові,
Втомилося зрікатись почуттів.
Втомилось тіло жити за умови,
Без насолоди, ніжності і відчуттів…
Вже від байдужості втомилася душа,
Від порожнечі, сумнівів, мовчання.
А час безжально-швидко поспіша,
І не утримають його німі благання…
Немає втоми вітру й холоднечі,
І нескінченні стали темні ночі.
А я втомилася у людській порожнечі
Шукати такі рідні серцю очі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2015
автор: Оксана Бакуменко