Я ніколи не втоплюся в морі сліз,
Хоч плачу я доволі,
Мене не зупинить чагарниковий ліс,
Я йду собі поволі.
Я прокладаю шлях нелЕгкий,
Та завжди перемагаю,
Я зі зрадою іду у серці,
Та себе я не картаю.
Я не хочу знати цих брудних думок,
Вони мене погублять,
Натисну краще на курок,
І про все забуду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604004
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 03.09.2015
автор: Kristina Zolotko