Не ображай

Не  ображай!
Образа  –  це  як  клітка
яку  зламати  інколи  не  вистачає  сил
Сидиш  у  ній  і  сльози  наче  нитка
прив’язує  до  тих
хто  посмішку  в  тобі  згасив
Не  ображай!
Тим  більше  тих
хто  любить
Їх  душі  вкриті  шаром  неба  –  синім  і  тонким
Лиш  трохи  зачепив  –  і  кров  задзюрить
І  небо  тане  на  очах
як  у  тумані  дим
Не  ображай!
Погана  ця  утіха
Для  тебе  –  мить
Для  когось  –  у  надію  влучний  постріл
Не  ображай!
Не  створюй  більше  лиха
Життя  і  так  щодня  у  тебе  встромить  ікла  гострі

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2015
автор: Валентин Терлецький