Кортить куснути полум"яно - спрагло,
Та випити по краплі до останку.
Коли б знаття, якби ж те серце знало,
Що буде ним заплачено за ранку.
Таким солодко-гірким ллється зваба,
Вмиваючись прозорою росою,
Кармінно -стиглим заквітчає фарба
Бентежний зойк, народжений грозою.
Вином палкого терпкого бурштину
Бліду прозорість налива по вінця,
Вже погляд тіло палить, як вуглину,
А ти ж бо не торкнувся і мізинця...
Нестримна хіть, неначе крок по лезу,
Розріже навпіл серце у долонях,
Опоєне, чи нездоланний безум?
Смертельний клич відлунює у скронях .
01.09 16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603782
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.09.2015
автор: Лина Лу