П’ЯТА ПОРА РОКУ
П’ята пора року – це:
...вірші що пишуться вздовж
наче пагоди чи вітрильники...
...жінки що пахнуть свічами
й печуть пироги з пітьми...
...друзі що старші за всесвіт
і малюють ікони на людях...
...душа що прагне вина
від якого з’являються діти...
...помста яку запечатав
замість родзинок у хліб...
...вечір що бавиться квітами
в зачісках сивих повій...
...ластівки що зачіпають
крилами маківки міст...
...вулиці наче пожмакані
й зібгані як папір...
...тіло неначе розгорнуте
з видертими сторінками...
...старість що дивиться в дзеркало
на тому кінці життя...
...пісня яку розкидали
наче у море горох...
...вітер що був стрілою
а потім втопився в очах...
...сніг що випаде влітку
замість яблук і груш...
...біль від якого закохуються
в нігті своїх ворогів...
...час який застигає
наче розплавлений віск...
...смуток що сповнює чаші
тихих осінніх дерев...
...доля що грає на лірі
й змушує серце кричати...
...щастя що може спинити
найвидатніших коханців...
...діти яких надсилають
в синіх конвертах весни...
...і ми з тобою на фото
якого не буде ніколи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603760
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.09.2015
автор: Валентин Терлецький