Тобі двадцять чотири…гарний вік,
вік легкості душі й кохання в серці,
вік, коли мрії ще живі,
і щастя треба не на мить – назавжди.
Краса, любов, відвага – все в тобі,
І небо в тебе власне, і моря,
І друзі в тебе вірні все ще є,
Та не забути тобі ворога лиця.
Благаю, не кажи, що більш немає сил
боротися із демонами зла зі сходу,
вони не вічні, Україно, вічна – ти,
і ті, кого ти звеш своїм народом.
Ти чуєш? Це чудовий вік!
Ти маєш дихати на повні груди,
і понадміру виплакавши сліз,
тобі щасливою судилось бути!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603581
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 01.09.2015
автор: Мар'яна Сеньків