[i]Любов СЕРДУНИЧ,[/i]
[b][u]МОВОНЬКО ВЕЛИЧНА[/u][/b]
Йшли тебе понищити зусібічні зайди,
Ти – не штучно створена, тож і не загинеш.
Ти ще вся – не сказана, ти – диво несказанне,
Мово українська, Мати-Берегине!
У душі злеліяна, серцем облюбована,
Запульсуєш говором, а була ж й столична!..
Та була й розстріляна і не раз шматована,
Мово українська, страднице велика!
Ти здіймись орлицею та понад руїнами,
В золото-блакить вдягнись на віки, як звично.
З кожним рід-родиною хай тобі вкраїниться,
Наша предковічна ти мовонько велична!
(© Любов Сердунич).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603512
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.09.2015
автор: Lubavka