Карамзіни не зникли

Карамзіни    бажали  обдурити
Весь  білий  світ  з  минулих  ще  віків:
Примусили  в  орді  їх  силою  служити,
І    влада  в  них  –  від  Київських  князів.
В  трудах  Карамзіна*,  у  книжках  Соловйова
Племен  ви  фінських  прочитайте  імена**,
Моксельський  слід  не  зник,  не  зникла  й  фінська  мова,
Живуть,  ще  з  тих  віків,  закінчення  на  ВА***.
Не  Юрій  Довгорукий,  а  онук  Батия****
Москву  для  Чингізидів    заложив,  
Між  фінами  були  нащадки  князя  Кия*****,
Та  розчинились  у  обіймах  чудських**  дів.
Зростали  храми******  в  час  ординської  навали
І  жадібність  зростала  у  князів,
В  той  час  убивства  задля  влади  не  ховали
У  сейфи  до  крутих  силовиків.
З  появою  москви  –  з’явились  московіти,
Їх  називали  так  за  назвою  москви,
І  тільки  при  петрі,  минуле  щоб  прикрити,
Назвались  рашею  уперше  в  світі  ви.
Як  Нестор*******  міг  вас  рашею  назвати?!
Не  московітів  ще,  а  мурому  та  чудь?
Оригінали  Нестора  нам  дайте  прочитати
І  приберіть    ординську  ви  з  обличчя  лють.
Здобутки  ваші  не  такі  вже  й  безперечні,
Ви    хану  в  Крим  платили  данину!                    
Тортури,  вбивства,  підкуп  і    брехня  –  доречні,
Аби  розширити  імперію  свою!
Чомусь  вам  соромно  в  минуле  споглядати,
За  пращурів  вам  соромно  своїх!
Не  соромно  в  підвалах  убивати
Та  розпинати  на  хресті  живих?!
Знов  “третій  Рим”  готується  до  бою,
Лютує    хан    з  кривавого    кремля,
Вам  Києва  землі  не  бачити  святої,
Імперія  довершеного  зла!

*  Професори  Н.М.  Карамзін,  С.М.  Соловйов,  В.О.  Ключевський  переписували  історію  імперії  на  замовлення  ще  дореволюційної  влади,  але  повністю  забілити  її  не  змогли.  
**  фінські  племена  проживали  тоді:  мурома  –    біля  міста  Муром,  меря  –  навкруги  Ростова,  весь  –  на  Білоозері,  перм  –  біля  міста  Перм,  мещера,  мокша  –  на  Мокше,  нарова  –  біля  міста  Нарва,  чудь  –  біля  Ладожского  озера,  печора.  Це  була  земля  Моксель    або  земля  Залешанська.  Пізніше    ця    земля  почала  називатися  Ростово-Суздальською,  а  ще      пізніше    –  московією.  
***ріки  Протва,  Москва,  Силва,  Косва  та  багата  інших  мають  закінчення  на  ВА,  а  слово  ВА  перекладається  тільки  з  фінської  мови  як  вода.
****  В  1272  році,  під  час  третього  перепису  Суздальського  населення,  на  території  підвладній  династії  Чингізидів    хан  золотої  орди,  онук  Батия,  Менгу-Тимур  дозволив  заснувати  поселення  москва.  А  в  1277  році    досягнувши  Данилом  (сином  Олександра  Невського)  повноліття  (по  законам  золотої  орди  в  16  років)  посадив  Данилу  на  “московський  стіл”.  До  1277року  “московський  стіл”  ніхто  не  отримував,  ніхто  за  нього  не  боровся  і  не  вмирав  (як  за  володимирський)  –  тому,  що  його  до  1277року  не  існувало.  
*****за  легендою  князь  Кий  заснував  на  березі  Дніпра  місто  Київ.
******дійсно,  за  часів  орди  у  московії  було  побудовано  найбільше  храмів  і  монастирів,  але  чомусь    шкільна  історія  розповідає  про  притиснення  ордою  православної  церкви.      Див.  Володимир  Бєлінський    “Країна  Моксель”.  
*******переписувати  історію  раші  почав  ще  петро1,  але  з  “науковим  підходом”  це  зробила  німецька  принцеса  катерина2.  Вона  4  грудня  1783року  своїм  указом  наказала  створити  “Комісію  для  складання  записок  із  старовинної  історії,  переважно  раші”.  Під  час  “роботи”  цієї  комісії  зникли  оригінали  Нестора  літописця  та  інші  безцінні  історичні  документи.  Нестор  літописець  народився  у  Києві  в  1056  році,  помер  у  1113році.    Як  він  міг  в  той  час  називати  ще  навіть  не  московітів,  а  мурому,  чудь,  мокшу  із  землі  моксель,  в  своїх  літописах,    рашею?    Адже  в    той  час    була  тільки  одна  Русь  –  Київська.  
Без  сумніву  –  перепрацювалися  Карамзіни,  недогледіли…      Я  не  здивуюся,  якщо  через  деякий  час  знову  з’явиться  у  московітів  рятівне  коло  у  вигляді  “знайденого”  літописного  твору,  який  розтлумачить  ці,  м’яко  кажучи,  неточності.  У  1809  році    на  світ  Божий  з’явився  “Іпатіївський  літописний  звід”,  тільки  тому,  що  ні  дата  народження  міста  москва  (1147  рік  по  Карамзіну),  ні  сама  москва  у  попередніх  історичних  літописах  професорами  не  згадувалась.  Перепрацювались,  недогледіли…  і    тому,  “випадково”,    знайшовся  цей  “Іпатіївський  літописний  звід”,  а  знайшов  його  сам  Карамзін…  Так  Карамзіном  була  виправлена  помилка  в  історії  по  написанню  історичних  фальшивок  московітів  і    на  130  років  раніше  від  справжньої  дати  народження  з’явилося  поселення  москва  тільки  для  того,  щоб  землі  моксель  отримали  слов’янське  коріння…                Див.  Володимир  Бєлінський    “Країна  Моксель”.

12-14.08.15р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603508
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 01.09.2015
автор: Руденко Олекса