Я часто відчувала несвободу.
Вона була тягуча, як меди,
І каламутила джерельну воду,
І засмоктала душу за борги.
Вона дивилась хижими очима,
Вона могла зім"яти будь кого,
Душевної закляклості причина,
А при покорі- печиво було.
Те печиво-душевний спокій близьких.
Те печиво- "всеобщий одобрямс".
Спожив його - і опустився низько.
Спожив його -і жив, не прокидавсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603388
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2015
автор: іванна квітнюк